За более детальной информацией пишите на aid_sao@list.ru

Либо звоните 8-052-392-10-33 или 8-050-301-36-76 Рябчун Виктор Кузмич

 

ГОСПОДАРСЬКА ЦІННІСТЬ ЯРИХ ТРИТИКАЛЕ

 

На 2006 рік в Державний реєстр сортів рослин України занесено 8 сортів ярого тритикале і 2 сорти визнано перспективними. Вони рекомендуються для вирощування й виробництва зерна (табл.1). Перший сорт ярого тритикале Аіст харківський було створено в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва (м. Харків) і зареєстровано у 1995 р. Цей високоурожайний сорт відкрив дорогу у виробництво новій культурі як в Україні, так і в ряді країн колишнього СРСР.

 

1. Сорти ярого тритикале занесені до Державного реєстру сортів рослин України

 

Сорт	Рік реєстрації	Установа оригінатор
Аіст харківський	1995	Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва
Жайворонок харківський	2002	-//-
Хлібодар харківський	2003	-//-
Соловей харківський	2006	-//-
Крупільський	2001	Вітвіцький М.А.
Арсенал	2002	ПСП "Сорт"
Вікторія	2003	Носівська СДС; НВ ТОВ "Агроінтер"
Микола	2006	НВ ТОВ "Агроінтер"
Перспективні
Коровай харківський	2006	Інститут рослинництва ім. В.Я.Юр'єва
Лосинівське	2006	НВТ "Агроінтер"

 

 

 

Цены

 

Сорт	Репродукция	Цена до 15.02.2006
Аист харьковский	Р-2	6950
Аист харьковский	элита	1600
Аист харьковский	1 репродукция	1200
Хлебодар харьковский	Р-1	9800
Хлебодар харьковский	Р-2	7300
Хлебодар харьковский	Элита	1800
Хлебодар харьковский	1 репродукция	1200
Жайворонок харьковский	Р-2	6950
Жайворонок харьковский	Элита	1600
Жайворонок харьковский	1 репродукция	1200
Соловей харьковский	Р-2	7300

Урожайність

 

Створені в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва сорти ярого тритикале відзначаються підвищеною урожайністю. В середньому за останні п’ять років їх урожайність склала 3,77-4,70 т/га, що на 0,43-1,36 т/га вище ярої м’якої пшениці (табл. 2). Найвищу урожайність мали нові сорти Соловей харківський та Коровай харківський, відповідно 4,2 та 4,7 т/га.

 

2. Урожайність сортів ярого тритикале в конкурсному сортовипробуванні Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва, т/га, 2001-2005 рр.

 

Культура, сорт	Рік					Середнє	Відхилення ± до стандарту,
	2001	2002	2003	2004	2005		пшениця	тритикале
м’яка пшениця
Харківська 26, ст.	2,83*	2,53*	2,96	3,82	4,56	3,34	–	-0,43
тритикале
Аіст харківський, ст.	3,57	3,39	3,19	3,96	4,76	3,77	+0,43	–
Жайворонок харківський	3,44	3,85	3,38	3,86	5,11	3,23	+0,59	+0,16
Хлібодар харківський	3,61	3,56	3,25	3,78	4,85	3,81	+0,47	+0,04
Соловей харківський	3,85	4,02	3,54	4,45	5,14	4,20	+0,86	+0,43
Коровай харківський	–	4,41	4,03	4,90	5,44	4,70	+1,36	+0,93
НСР0,05	0,35	0,26	0,35	0,42	0,17	0,31

* – стандарт м’якої пшениці в 2001 і 2002 рр. сорт Харківська 6.

 

В державному сортовипробуванні на Вінницькому ЦЕСР в 2005 р. урожайність сорту Соловей харківський досягла 7,6 т/га (табл. 3, 4).

 

3. Урожайність сортів ярого тритикале у державному сортовипробуванні, степова зона, ц/га, 2005 р. ( дані Українського інституту експертизи сортів)

 

Центр експертизи, сортостанція, область	Сорт ярого тритикале
	Аіст харківський	Соловей харківський	Коровай харківський	ЯТХ 8
Васильківська ДСС (Дніпропетровська обл.)	44,8	47,1	42,2	43,6
Запоріжський ДЦЕСР	37,0	38,5	32,2	32,6
Кіровоградська ДСС	48,8	52,3	49,9	-
Первомайська ДСС (Миколаївська обл.)	41,1	37,8	42,0	40,0
Березівська ДСС (Одеська обл.)	33,3	36,5	31,9	37,2
Новотроїцький ОП (Херсонська обл.)	21,0	22,8	20,1	23,1

 

 

4. Урожайність сортів ярого тритикале у державному сортовипробуванні, лісостепова та поліська зони, ц/га, 2005 р.
( дані Українського інституту експертизи сортів)

 

Центр експертизи, сортостанція, область	Сорт ярого тритикале
	Аіст харківський	Соловей харківський	Коровай харківський	ЯТХ 8
Харківський ДЦЕСР	32,2	35,6	32,0	30,5
Вінницький ДЦЕСР	69,4	76,0	65,3	53,5
Волинський ДЦЕСР	58,0	61,9	56,5	52,8
Миргородська ДСС (Полтавська обл.)	42,5	43,3	52,4	42,9
Маньківська ДСС (Черкаська обл.)	45,5	45,7	51,1	46,6
Городенківський ДСС (Іванофранківська обл.)	49,6	51,5	48,8	47,3
Рівненський ДЦЕСР	55,6	57,4	56,5	54,1
Київська філія УІЕС	54,1	52,3	50,9	49,7

 

 

Підвищена урожайність тритикале складається переважно за рахунок продуктивності колосу: колос 10-12 см, кількість колосків у колосі 24-28, кількість зерен – до 46-52, зерно крупне – маса 1000 зерен 40-46 г.

Яре тритикале менше вибагливе до умов вирощування у порівнянні з ярою пшеницею. Рослини мають добре розвинену кореневу систему, листовий апарат, що дає їм можливість краще переносити посуху і активно засвоювати поживні елементи. Завдяки функціонуванню в їх геномі хромосом жита ярі тритикале більш виносливі до дії холоду і морозів під час вегетації.

 

 

Стійкість до хвороб і шкідників

 

Ярі тритикале мають високу стійкість та імунитет до хвороб листя та колосу (табл. 5). Борошниста роса, стеблева іржа, летюча та тверда сажка не вражають сорти харківської селекції. Бура листова іржа та септоріоз листя проявляють ураження пізно і не набувають поширення. Це дає змогу вирощувати наші сорти без протруювання зерна і застосування фунгіцидів протягом вегетаційного періоду.

 

5. Стійкість ярого тритикале до хвороб листя та колосу, 2001-2004 рр., бал

 

Сорт	Борошниста роса	Бура листова іржа	Септоріоз листя	Сажка
				летюча	тверда
Пшениця м'яка
Харківська 26	3	5	7	9	5
Тритикале яре
Аіст харківський	9	5	5	9	9
Жайворонок харківський	9	8	8	9	9
Хлібодар харківський	9	7	7	9	9
Соловей харківський	9	9	8	9	9

 

Сорти ярого тритикале Аіст харківський, Жайворонок харківський, Хлібодар харківський, Соловей харківський, Коровай харківський, у порівнянні з іншими сортами, значно менше вражаються внутрішньостебловими шкідниками. Подекуди, на початку цвітіння спостерігається заселення посівів хлібним жуком. Жуки живляться пиляками, але не зменшують зав'язування зерна і не спричиняють істотної шкоди рослинам. Пізніше, при формуванні і наливі зерна вони пошкоджують окремі зернівки, але не вибивають їх з колоса, як це буває у пшениці та ячменю.

Хлібні клопи (клоп-черепашка, маврська черепашка, австрійська черепашка) та елії (носата та гостроголова) менше шкодять на посівах тритикале при наливі зерна завдяки тому, що зерно добре захищене лусками. Економічний поріг шкодочинності цих шкідників для ярого тритикале вищий, ніж для пшениці. Для захисту посівів можна обмежитись обробкою інсектицидом країв поля в першу чергу від лісосмуг.

ЯКІСТЬ ЗЕРНА І ЙОГО ВИКОРИСТАННЯ

 

Біохімічні та технологічні властивості зерна і борошна ярого тритикале мають свої особливості. Завдяки використання при створенні харківських сортів ярого тритикале, високоякісних сортів пшениці Саратовская 46, Жемчужина заволжья, Харківська 8, Харківська 10 та ін. вдалося одержати генетипи з унікальним білковим комплексом. Зерно нагромаджує 13-16% білку, в якому до 350 мг/% незамінної кислоти – лізину. Вміст каротиноїдів підвищений і становить 1,5-2,0 мг. Це забезпечує його високу поживну цінність. Натура зерна тритикале дещо нижча, у порівнянні з пшеницею, і становить 680-730 г/л. Це пов'язано з більшою видовженістю зернівок і меншою твердістю ендосперма (табл. 6).

Хлібопекарські властивості борошна сортів ярого тритикале харківської селекції визначаються, в першу чергу, білковим та вуглеводним комплексом. Значну роль у формуванні хлібопекарських властивостей відіграє якість клейковини, її пластичні властивості. Середній вміст клейковини у борошні становить 23%. Клейковина характеризується високою пружністю 55-70 мм і, переважно, незначною розтяжністю 55-80 мм. Якість клейковини відповідає першій групі: ВДК становить 50-70 одиниць прилада.

 

6. Технологічні та біохімічні властивості зерна і борошна ярого тритикале, 2001-2004 рр.

 

Культура, сорт	Натура, г/л	Білок, %	Клейковина			Сила борош- на, о.а.	Об'єм хліба, мл	Оцінка хліба, бал
			вміст,%	ІДК	група
пшениця м'яка
Харківська 26	740	14,5	30	90	ІІ	307	475	3.5
тритикале яре
Аіст	692	15,6	22	50	І	150	440	4.4
Жайворонок	720	14,0	23	70	І	130	400	4.0
Хлібодар	696	15,6	23	50	І	164	455	4.7
Соловей	724	14,3	22	65	І	140	400	4.2

 

Число падіння, що характеризує ферментативну активність у борошні ярого тритикале відповідає оптимальному рівню для одержання високоякісного хліба: 200-250 сек.

Водопоглинальна здатність борошна ярих тритикале близька до пшеничної. Тісто швидко утворюється (близько 2-х хв.), в оптимальній консистенції знаходиться біля 1 хв., після чого активно зріджується. В залежності від сорту цей процес може бути коротшим, або довшим. Наприклад, для Хлібодара харківського він триваліший і наближається до м'якої пшениці (рис.1).

 

А                                                                          В

Рис.1 Фаринограми м'якої пшениці сорту Харківська 6 (А) і тритикале сорту Хлібодар харківський (В)

 

 

За силою борошна (120-200 од. альвеографа) тритикале поступаються пшениці, але, разом з цим, забезпечують хороший об'ємний вихід хліба: 400-500 мл з 100 г борошна (без розрихлювачів). Загальна хлібопекарська оцінка, яка крім об'ємного виходу включає оцінку зовнішньої поверхні, форми, кольору кірки, пористості, кольору і еластичності м'якуша, знаходиться, переважно, на рівні 4,3-5,0 балів. Хліб з ярого тритикале довше, ніж пшеничний, зберігає свіжість, тобто не черствіє.

Такі особливості технологічних властивостей борошна ярого тритикале необхідно враховувати для випікання високоякісного хліба. Кращими хлібопекарськими властивостями характеризуються сорти Хлібодар харківський, Аіст харківський, Коровай харківський. М'якуш хліба з сортів ярого тритикале Аіст харківський, Жайворонок харківський, Соловей харківський має жовтуватий колір, а Хлібодара харківського, Короваю харківського – білий.

Завдяки пружній клейковині високої якості борошно ярого тритикале використовують для приготування сортосумішей з пшеничним борошном низької якості. Високі змішувальні властивості борошна тритикале проявляються при 15-20% його в суміші (табл.7, рис.2). Високоякісними є також суміші борошна ярого тритикале (до 50%) з борошном м'якої пшениці І-го сорту.

 

7. Змішувальні властивості борошна ярого тритикале

 

Борошно	Вміст клейко-вини в борошні, %	Якість клейковини		Об’ємний вихід хліба із 100 г муки, мл	Загальна хлібопекарська оцінка, бал
		ІДК, о.е.	група
Аіст харківський	22	60	I	450	4,6
Хлібодар харківський	23	45	I	480	4,8
Озима пшениця, VI клас	25	115	III	450	2,1
Суміш: озима пшениця, 80%+тритикале Аіст харківський, 20%	24	80	I	600	5,0
Суміш: озима пшениця, 80%+тритикале Хлібодар харківський, 20%	24	70	I	600	5,0

 

Рис. 2. Змішувальні властивості борошна ярого тритикале сорту Хлібодар харківський

 

 

Високопоживним є хліб із цільного зерна ярого тритикале. Досліди Харківського державного університету харчування і торгівлі показали, що хліб з 20% борошна і 80% зерна має високу поживну і дієтичну цінність.

Населення в Україні використовує борошно ярого тритикале для випікання домашнього хліба, булок, печива, пряників, кексів, рулетів із бісквітного тіста та інших продуктів.

Зерно тритикале ефективно використовується для годівлі великої рогатої худоби, овець, кіз, свиней, птахів. Більш цінним є комбікорм, що виробляється з вмістом тритикале до 40-50% від зернового компоненту. Найбільш прибуткові корми з тритикале при відгодівлі свиней такі, що містять сою: тритикале 75,8% + соя 20% + вітаміни та мінерали 4,2% або тритикале 39,4% + ячмінь 39,4% + соя 17% + вітаміни та мінерали 4,2%.

Зерно тритикале в комбікормах для птахів підвищує їх енергетичну і біологічну цінність завдяки кращій збалансованості за вмістом білку, його легкорозчинних фракцій, незамінних амінокислот, каротину та інших важливих компонентів. Збалансований комбікорм містить до 40-45% тритикале а також кукурудзу, сою та інші мінеральні й біологічні добавки.

Зерно тритикале також цінна сировина для виробництва високоякісного спирту. Вихід спирту із зерна тритикале на 1,7-1,9% перевищує жито та на 0,3‑0,6% пшеницю.

Використання ярого тритикале з кожним роком розширюється, як для виробництва продуктів харчування, кормів, так і в інших сферах: сидеральні та мульчуючи посіви, виготовлення одноразового посуду тощо.

СОРТИ ЯРОГО ТРИТИКАЛЕ

 

АІСТ ХАРКІВСЬКИЙ

Перший сорт ярого тритикале занесений до Державного реєстру сортів рослин в Україні в 1995 р. Визнаний національним стандартом. Створений методом складної міжродової гібридизації ярої м’якої пшениці, ярого жита з Аргентини та гексаплоїдного тритикале: Харківська 8/Insave//МС1.

Автори сорту: В.К. Рябчун, Б.В. Руденко, Г.С. горбань, В.І. Шатохін, В.М. Шередека, А.О. Шулиндін.

Біологічні особливості та апробаційни ознаки. Сорт середньоранній, вегетаційний період 95-98 днів. Соломина середньої висоти 95-110 см, міцна, достатньо стійка до вилягання. Колос призматичний білий, остистий, середньої довжини та щільності. Зерно світло-червоне напіввидовжене, маса 1000 зерен 40-42 г. Різновид еритроспермум.

Сорт має підвищену посухостійкість в критичний період формування генеративних органів та при наливі зерна. Восковий наліт сильний. Відрізняється груповою стійкістю до основних хвороб: борошнистої роси, бурої листової та стеблевої іржі, летючої та твердої сажки, що дозволяє вирощувати його без використання фунгіцидів.

Урожайність та якість зерна. Потенційна урожайність на участках розмноження з внесенням мінеральних добрив становить 6,0-6,5 т/га.

Клейковина I групи, 22-24%, індекс деформації клейковини 55-70 од. Зерно містить 1,7 мг/% каротиноїдів. Хлібопекарські властивості високі: загальна оцінка 4,7 бала, об’єм хліба з 100 г борошна 450-500 мл. Борошно має хороші змішувальні властивості.

Зерно має хороші біохімічні та технологічні показники, близькі до пшениці. Натура 700-720 г/л, вміст білку в зерні 13,5-15,0%, він багатий незамінною амінокислотою - лізином 0,39 мг/%

Сорт проявляє високу стабільність урожайності та якості зерна. Використовується для чистих посівів та підсіву зрідженої озимини.

 

ЖАЙВОРОНОК ХАРКІВСЬКИЙ

 

Сорт Жайворонок харківський створений методом індивідуального добору із міжлінійної гібридної популяції НадХ1/Х8ІСЛ16-25. Внесений до Державного реєстру сортів рослин з 2002 р.

Автори сорту В.К. Рябчун, Б.В. Руденко, Г.С. Горбань, В.І. Шатохін, В.М. Шередека, А.Ф. Шулиндін.

          Сорт відноситься до різновиду – erytrospermum. Колос призматичний, білий з характерно солом’яно-жовтим відтінком, остистий, довгий до 13-15 см. Колосові луски, довжиною 10-12 мм шириною 2-3 мм, без опушення. Колосонісне міжвузля під колосом (шийка) інтенсивно опушене.

          Кущ напівпрямостійкої форми. Прапорцевий листок середньої довжини. Колос має середній восковий наліт. Рослина середньої висоти 105-115 см. Остюки довгі, розміщені по всій довжині колосу. Зубець колосової луски середній 1,5-2 мм. Соломина майже повністю виповнена у верхньому міжвузлі, міцна, досить стійка до вилягання. Різновид еритроспермум.

          Зерно червоне, добре виповнене, овальновидовженої форми. Маса 1000 зерен 42-46 г, що на 2-2,5 г перевищує стандарт Аіст харківський.

          Сорт Жайворонок харківський середньоспілий, тривалість вегетаційного періоду 98-100 днів. По стійкості до бурої іржі та септоріозу листя на бал перевищує стандарт, що при імунітеті до борошнистої роси, летючої та твердої сажки дає можливість вирощувати його без застосування фунгіцидів.

          Потенційна урожайність становить 6,5-7,0 т/га, що на 0,5 т/га перевищує стандарт Аіст харківський. Вміст білку в зерні близький до стандарту 13-15%. Загальна хлібопекарська оцінка в середньому становить 4,3 бали, натура зерна 720-730 г/л.

          Сорт рекомендується для виробництва продовольчого, технічного та фуражного зерна в Лісостепу та північному Степу України.

 

ХЛІБОДАР ХАРКІВСЬКИЙ

 

Сорт зернового тритикале створений в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр'єва методом індивідуального добору з міжлінійної гібридної популяції Х8ІМС1Р12/22Р2/3/Над34/Х78//Х8РМ18/15. Внесений до "Реєстру сортів рослин України" з 2003 р. Автори сорту: В.К.Рябчун, В.І. Шатохін, Т.Б. Капустіна, Г.В. Щипак, І.А. Панченко.

          Біологічні особливості й апробаційні ознаки. Сорт середньостиглий, вегетаційний період 98-102 дні. Соломина середньої висоти – 105-115 см, під колоссям інтенсивно опушена. Колосся біле, остисте, довжиною 10-11 см, середньої щільності – 2,4 колоски на 1 см. Зерно світло-червоне, виповнене, маса 1000 зерен 40-42 г. Різновид еритроспермум. Рослини з восковим нальотом, імунні до борошнистої роси, летючої та твердої сажки, мають підвищену стійкість до бурої листової іржі, септориозу листя. У польових умовах не уражаються жовтою і стеблевою іржею. Завдяки груповій стійкості сорт вирощується без застосування фунгіцидів.

          Врожайність і якість зерна. При достатній вологозабезпеченості на хорошому агрофоні врожайність досягає 6,0-6,5 т/га. Сорт стабільно виявляє високі хлібопекарські властивості зерна: вміст клейковини I групи (ІДК 55-65 од.п.) складає 24-26%, об'ємний вихід хліба – 500 мм³, м'якуш дрібнопористый, білий, хлібопекарська оцінка 4,8-5,0 балів. Завдяки міцній клейковині борошно має  високу змішувальну здатність і покращує борошно пшениці IV-VI класів.

 

Соловей харківський

Новий зерновий сорт ярого тритикале Соловей харківський створений в Інституті рослинництва ім. В.Я. Юр’єва методом індивідуального добору із популяції складних міжлінійних схрещувань гексаплоїдних форм Х10ГАС8/ЖЗРА11.

Автори сорту В.К. Рябчун, В.І. Шатохін, Т.Б. Капустіна, В.А. Лісничий.

Сорт середньостиглий, вегетаційний період 95-100 днів. Соломина оптимальної висоти 95-110 см, міцна, стійкість до вилягання висока. Колос остистий, білий, без опушення колоскових лусок, призматичної форми, середньої довжини 9,5-10,0 см; щільність колосу 28 колосків на 10 см стержня. Для сорту характерне чітке вираження зерен в колосках і легший обмолот. Різновид еритроспермум.

Сорт проявляє групову стійкість проти враження листовими (борошниста роса, бура іржа, септоріоз, гельмінтоспоріоз і альтернаріоз) та сажковими (летюча та тверда) хворобами. Завдяки цим генетичним властивостям вирощується без застосування фунгіцидів.

Урожайність та якість зерна. В середньому за 2001-2005 рр. в конкурсному сортовипробуванні Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр’єва урожайність склала 4,2 т/га, що на 0,4 т/га перевищила національний стандарт Аіст харківський.

У державному випробуванні на Вінницькому ДЦЕСР урожайність цього сорту в 2005 р. становила 7,6 т/га, а на Харківському ДЦЕСР 3,6 т/га, що відповідно на 0,7 та 0,4 т/га вище стандарту.

Характерною особливістю сорту є крупне добре виповнене зерно, маса 1000 зерен 44-50 г, натура 690-720 г/л. Вміст білку в зерні 13,5-15,1%, клейковини I групи 25-26%. Індекс деформації клейковини 60-70 од. Хлібопекарські властивості хороші, об’ємний вихід хліба 420-450 мл із 100 г борошна без розрихлювачів.

Сорт внесений до Державного реєстру сортів рослин, придатних до поширення у 2006 р. в Україні. Рекомендується для виробництва продовольчого, технічного та фуражного зерна у всіх природо-кліматичних зонах України.

 

КОРОВАЙ ХАРКІВСЬКИЙ

 

 

Сорт ярого тритикале Коровай харківський (перспективний на 2006 р.) створений методом складної міжлінійної гібридизації гексаплоїдних ліній Х10ГАС14//С46ВСПХ8РМ/Х8РМ18/15. Індивідуальний добір елітної рослини проведений в гібридній популяції F₂ в 1998 р.

Автори сорту В.К. Рябчун, В.І. Шатохін, Т.Б. Капустіна, В.А. Лісничий, Б.В. Куртасов, І.А. Панченко.

Вегетаційний період 94 – 98 днів. Колосіння наступає на день раніше, або одночасно з національним стандартом Аіст харківський. Висота рослин 110 – 115  см. Колос призматичний, білий, остистий, без опушення колоскових лусок. Різновидність еритроспермум.

На інфекційному фоні  сорт проявляє імунітет проти враження летючою і твердою сажкою, борошнистою росою, толерантність проти бурої листової іржі і середню стійкість проти септоріозу листя. Вирощується без застосування фунгіцидів.

Сорт проявляє високий потенціал урожайності вище 6,5 т/га. Середня  урожайність у конкурсному сортовипробуванні Інституту рослинництва ім. В.Я. Юр'єва в 2002 – 2005 рр. склала 4,7 т/га, що на 0,9 т/га перевищує урожайність національного стандарту Аіст харківський. Зерно крупне, добре виповнене зі стабільно високою масою 1000 зерен 44 - 49 г, натура зерна 700 г/л. Вміст білку в зерні 13,5-15,0%. Вміст клейковини на 1-2% вищій ніж у стандарту Аіст харківський. Клейковина переважно I групи, індекс деформації 68 од. Сила борошна 124 о.а., об'єм хліба 450 мл. Загальна хлібопекарська оцінка 4,7 бали.

Сорт рекомендується для вирощування на продовольче, технічне і фуражне зерно в Лісостепу і Степу України.

 

 

 

 

 

ОСОБЛИВОСТІ АГРОТЕХНІКИ ВИРОЩУВАННЯ

 

Яре тритикале вирощується за ресурсо- та енергозберігаючими технологіями. Сорти харківської селекції хорошо відзиваються на внесення добрив.

 

          Попередники

Ярі тритикале розміщуються після просапних культур: зернової та силосної кукурудзи, цукрових буряків, сої. Для одержання товарної продукції допускається посів ярих тритикале після озимої пшениці та соняшнику.

          Обробіток ґрунту

Оптимальним способом обробітку ґрунту під посів ярого тритикале на чорноземах східного Лісостепу та північного Степу є безполицеве розпушування на глибину 20-22 см із попереднім лущенням дисковими лущильниками ЛДГ-15, ЛДГ-20 на глибину 6-8 см. Після відростання бур'янів і основного внесення фосфорних і калійних добрив проводиться безполицевий обробіток, краще всього чизельними знаряддями.

Безполицевий обробіток ґрунту чизелями ефективний на площах, що мало засмічені багаторічними бур'янами. Після кукурудзи на зерно доцільно провести оранку на 25-27 см.

Восени при достатній вологості ґрунту проводиться вирівнювання поля важкими боронами. Ця операція проводиться поперек оранки і дає змогу знищити однорічні та частково "вичесати" кореневища багаторічних бур'янів.

Навесні по мірі дозрівання ґрунту проводиться боронування або шлейфування зябу. На вирівняних з осени полях, мало засмічених бур'янами, після цього обробітку можна приступати до сівби. На решті полів рекомендується беспосередньо перед посівом провести культивацію на глибину загортання насіння (5-6 см).

          Удобрення

Склад та дози внесення мінеральних добрив під яре тритикале визначаються в залежності від забезпеченості ґрунту поживними елементами, що пов'язано з родючістю ґрунту, попередником та ін.

Перед основним обробітком ґрунту вносять фосфорні та калійні добрива, в середньому по 50-60 кг Р₂О₅ та 30-40 кг К₂О на 1 га. Азотні добрива, особливо аміачну селітру, доцільніше вносити локально під передпосівну культивацію в дозі 50-60 кг д.р. на 1 га.

Внесення мінеральних добрив в дозі N₅₀P₅₀K₅₀ після кукурудзи, зібраної на силос, підвищує на чорноземах урожайність ярого тритикале на 8-10 ц/га.

          Сівба

В Харківській області і Україні рекомендується вирощування сортів Аіст харківський, Жайворонок харківський, Хлібодар харківський та Соловей харківський. Завдяки імунности цих сортів до твердої та летючої сажки насіння не потрібно протруювати. Посів проводять в самі ранні строки. Глибина загортання насіння 4-5 см, при інтенсивному висиханні ґрунту глибина посіву збільшується до 6-7 см. Одразу після посіву поле коткують кільчасто-шпоровими котками, якщо сівалка не забезпечувала незалежне прикочування кожного рядка.

Оптимальна густота стеблостою рекомендованих сортів формується при нормі висіву 4,5 млн/га схожих зерен по кращих попередниках з внесенням достатньої кількості добрив та 5,0-5,5 млн/га – по гірших.

          Догляд за посівами

Основним у догляді за посівами ярого тритикале є боротьба з бур'янами, насамперед з коренепаростковими. При їх наявності застосовують гербіциди групи 2,4-Д (2,4-Д, 50% в.р. – 0,9-1,7 л/га; 2,4-Д, 68,5% в.р. – 0,7-1,2 л/га; діален супер, 46,4% в.р.к. – 0,7 – 0,8 л/га; естерон, 60,85% к.е. – 0,6 – 0,8 л/га; крос, 16,4% в.р. – 0,7 – 0,9 л/га; ковбой, 40% в.р.). Препарати гранстар, 75% с.т. – 15 г/га і гроділ ультра, 17,55 в.р. – 0,15 – 0,20 кг/га мають більш широкий період застосування - від 2-3 листків до появи прапорцевого листа.

          При поширенні шкідників вище порога шкодочинності застосовують інсектициди: проти смугастої хлібної блішки (6–8 екз/м²), стеблових хлібних блішок (3–4 екз/м²), гесенської і шведської мух (заселення 15–20% рослин) у фазі 2 – 3 листків посіви обробляють препаратами: аріво, 25% к.е. – 0,2 л/га; карате, 5% к.е. – 0,2 л/га; фастак, 10% к.е. – 0,1 л/га; децис, 2,5% к.е. – 0,25 л/га та ін.

          Завдяки високій стійкості та імунності до поширених листових хвороб на посівах ярого тритикале не застосовують фунгіциди . Винятком може бути лише эпіфітотія септоріозу листя для сорту Аїст харківський при запланованому врожаї понад 50 ц/га. Такі посіви обробляють препаратами альто 400, 40% к.е. – 0,2 л/га; імпакт, 25% к.е. – 0,5 л/га та ін.

          При заселенні посівів личинками клопа-черепашки (6 екз/м²) і хлібних жуків (5-6 екз/м²) у фазу молочного і тістоподібного стану зерна посіви обробляють препаратами карате, 5% к.е. – 0,15 л/га; децис дублет, 2,5% к.е. – 1,2 л/га або волатоном, 50% к.е. – 1,6 – 2,0 л/га (проти хлібних жуків). Яре тритикале більш витривале до враження цими шкідниками, у порівнянні з іншими колосовими культурами.

          Збирання врожаю

Яре тритикале краще збирати в повній стиглості зерна прямим комбайнуванням ("Дон-1500", "Джон Дір", "Кейс", "Обрій", "Нива" та ін). Велику увагу приділяють налаштуванню комбайнів. В залежності від вологості зерна, рівня урожайності та стану посівів встановлюють оптимальні зазори в молотильному агрегаті, оберти барабана, нахил дек та визначають швидкість руху комбайна.

Нерівномірно достигаючі та забур'янені посіви збирають роздільно. Скошування у валки проводиться при восковій стиглості зерна жниварками ЖВН-6, ЖВР-10А, ЖВА-6 та ін.

Зібране зерно відразу підлягає первинній очистці та складуванню. Чисте зерно після комбайнування може одразу поступати на продаж.

 

ПЕРЕДОВИЙ ДОСВІД ВИРОЩУВАННЯ

 

Результати випробувань сортів ярого тритикале в науково-дослідних установах, Українському інституті експертизи сортів, передовий виробничий досвід свідчать, що при дотриманні технології вирощування харківські сорти Аіст харківський, Жайворонок харківський, Хлібодар харківський формують урожайність 5,0-7,0 т/га. В ПСП "Булахи" Козельщинського району Полтавської області вже протягом десяти років вирощують по 3,5-5,2 т/га ярого тритикале після соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків. Позитивний досвід вирощування та використання зерна цієї культури має ряд господарств Харківської, Дніпропетровської, Запорізької, Луганської, Донецької, Кіровоградської, Одеської, Київської, Івано-Франківської, Волинської та інших областей (табл.8).

 

8. Результати впровадження ярих тритикале у виробництво

 

Господарство, область	Рік	Сорт	Урожайність, т/га	Попередник
ПСП “Булах” Полтавська обл.	2001	Аіст харківський	3,5	соняшник
ПСП “Булах” Полтавська обл.	2002	Аіст харківський	4,2	цукрові буряки
ПСП “Булах” Полтавська обл.	2005	Хлібодар харківський	5,2	кукурудза
АФ “Сади України” Харківська обл.	2001	Аіст харківський	5,6	кукурудза
АФ “Сади України” Харківська обл.	2001	Жайворонок харківський	6,8	кукурудза
ПСП “Петрівське” Київська обл.	2002	Жайворонок харківський	5,2	цукрові буряки
Устимівстька ДС рослинництва Полтавська обл.	2004	Хлібодар харківський	4,4	соя
СПД-ФО "Шумейко" Харківська обл.	2004	Аіст харківський	4,3	цукрові буряки
АФ "Авіас 2000" Дніпропетровська об.	2004	Аіст харківський	4,3	соя
СФГ "Прогрес" Одеська обл.	2005	Хлібодар харківський	4,4	соя
СФГ "Прогрес" Одеська обл.	2005	Хлібодар харківський	6,2	ремонт озимих

 

Так в СФГ "Прогрес" Балтського р-ну Одеської обл. з 2002 р. переважно при поверхневому обробітку грунту після цукрових буряків, гречки та сої щорічно вирощується 3,5-4,4 т/га зерна ярого тритикале Аіст харківський та Хлібодар харківських. В 2005 р. при ремонті посівів озимої м’якої пшениці сорту Хлібодар харківський одержали 6,5 т/га продовольчого зерна.

Площі посіву ярих тритикале в 2005 р. за неофіційними даними досягли біля 100 тис. га. Для стабільного виробництва зерна у найближчі роки необхідно ці площі збільшити в 4-5 разів.

 

 

ОСНОВНІ АРГУМЕНТИ ДОЦІЛЬНОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ЯРОГО ТРИТИКАЛЕ

 

·        Високий потенціал урожайності - до 6-7 т/га.

·        Невибагливість до умов вирощування та стабільність урожайності.

·        Екологічна чистота при вирощуванні, можливість одержання природньочистої продукції для дієтичного і дитячого харчування.

·        Висока поживність зерна та продуктів його переробки.

·        Можливість розширення виробництва різноманітних продуктів харчування.

·        Низька ресурсо- та енергоємність і висока рентабельність вирощування.

·        Короткий період обертання коштів і гарантований прибуток.